"Про що мріють чоловіки? — запитують у рекламі послуг Мінітеля у одному з номерів тодішньої французької преси.

Це може здаватись дивним, але саме у Франції з'явились перші проблиски нашого сучасного он-лайн сьогодення. Вже минуло 36 років, як був винайдений Мінітель, крутий експеримент, що передбачив появу всесвітньої мережі, і вже минуло шість років, як раз і на завжди згас останній термінал.

36 років тому Франція запросила світ у XXI століття, але світ це навіть і не помітив. У 1981–82 роках два французьких винаходи осяяли своєю появою майбутнє. Одним з них був високошвидкісний потяг — Train à Grande Vitesse (TGV). Другим був Мінітель. То що це?

Задовго до приходу у світ Всесвітньої мережі (WWW) Мінітель запровадив щось типу Інтернету у одній взятій країні. Задовго до Facebook, Google або Twitter — мільйони французів щоденно заходили он-лайн щоб пошукати інформацію, забронювати готельні номери на свята або вихідні, поспілкуватись з незнайомцями або прагнули дешевих (або не таких вже й дешевих) гострих відчуттів.

Мінітел, швидше зловісний, комп'ютеро-подібний термінал, прив'язаний до звичайних телефонних ліній — був встановлений у одному мільйоні домогосподарств у Франції протягом 1985 року. І у кінці 1990-х дев'ять мільйонів терміналів були підключені до 25 тисяч різноманітних служб Мінітелю. Тобто виходить, що Франція винайшла Інтернет? Ні, не зовсім так…

Це він і є, той самий "зловісний термінал")

З цих двох ідей, започаткованих у Франції у 1981–82 роках, цей, здавалось був трохи відсталим, а саме інший — високошвидкісний потяг вразив весь світ. Мінітель, хоча і далеко випередив свій час, був еволюційним глухим кутом. Він ніколи не поширювався назовні країни і врешті був обігнаний у 1990-х справжнім Інтернетом, "винайденим" у Сполучених Штатах.

У кінці червня 2012 року Мінітель був остаточно закритий, і разом з ним завершився сміливий експеримент французької винятковості. Дивно, що ця мережа проіснувала так довго. До цього часу у Франції лишилось 810 тис. терміналів Мінітелю, якими переважно користуються люди похилого віку, ті, яким не до вподоби комп'ютери. Також існує 1800 послуг, що надаються через Мінітель, хоча більшість людей сьогодні використовує для таких самих Інтернет.

Думки все ще вирують стосовно того, чи був Мінітель, запущений Франс Телекомом і його попередником Міністерством пошти, телеграфу і телефонії (PTT), стрибком у майбутнє, чи він був руйнівним глухим кутом. Цей дивний термінал став емблемою французької боротьби з глобалізмом і ніби-то англо-саксонським домінуванням у світі.

Як часто стверджувалось, ця нав'язлива ідея Мінітелів перешкодила всій Франції швидко перейти на Інтернет. У будь-якому випадку, Мінітель сам по собі був своєрідною технологією неандертальців — величезним еволюційним кроком, який був приречений бути витісненим більш швидким, гнучким і агресивнішим суперником.

Мінітель був першою великою базою даних доступною широкому загалу. Термінал Мінітелm, який надавався безкоштовно для абонентів, був першою комбінацією екрана і клавіатури. Він мав чати, в яких люди могли коментувати світові події чи своє власне життя задовго до появи блогосфери. Навіть з'явились специфічна скорочена мова, на кшталт "text speak", наприклад: "slt, té ki" ("salut, qui es-tu?" — "привіт, хто ти?").

Тодішній Facebook)

Але Мінітель порівняно з Інтернет мав багато обмежень. Термінали не були комп'ютерами в певному сенсі. Вони не могли ні аналізувати, ні зберігати інформацію, не могли здійснювати рандомний пошук у мережі. Вони могли тільки викликати якусь з більш ніж 25 тис. служб, офіційно пов'язаних з системою. Доступ до служб тарифікувався за часом перебування на лінії або за передплатою, і, особливо у випадку "ліній для дорослих" в "рожевому Мінітелі" міг бути дуже дорогим.

Неминуча загибель Мінітелю викликала сплеск спогадів про перші його дні. А також визнань… Джером Нокс, ветеран французької поп-музики, зізнався в газеті Libération, що в минулому житті він був "Джулією", "аніматором" (ботом) в одному з перших "рожевих чатів" Мінітелю. За його словами, небагато жінок хотіли тут працювати, тому більшість "аніматорів", які отримували 2,50 фунтів у еквіваленті, були чоловіками.
"Він був схожим на мілину, наповнену голодними піраньями", сказав він. "Ніяких привітань. Ніяких ввічливих слів. Це була вершина грубості." Згодом я зрозумів, що моя Джулія стала "неприємною, злою і одіозною". Джером публічно оголосив, що він був людиною "робота якої є роздувати ваші телефонні рахунки. Тому ви всі стали прив'язані тому, що самі цього хотіли". На наступний день він був звільнений.

Рахунки отримані абонентами за "рожевий Мінітель" іноді були легендарними. Менш відомо, що бенефіціаром цих перших текстових секс-чатів була консервативна регіональна преса. Вона отримала ексклюзивні права на впровадження цих прибуткових послуг, включаючи і "рожевий Мінітель", після того, як з'явились скарги, що ці непоказні маленькі термінали, що почали з'являтись у кожному будинку, можуть спричинити "смерть культури друку".

Мінітель мав суперників в інших країнах, навіть тоді, коли Інтернет ще не поширився світом. Це була система Ceefax у Великобританії і NAPLPS у Сполучених Штатах. Але жодна з цих систем не була настільки всеосяжною і ефективною як Мінітель. В США системі потрібно було шість хвилин, щоб лише одна сторінка відобразилась на екрані.

Але Франції ніколи не вдавалось продати Мінітель технології за кордоном. США мали велике зацікавлення у французькому винаході у 1980-х, але відмовились купувати його. А протягом 1990-х Інтернет вже крокував світом. Для всіх, крім наполегливих французів, майбутнє інформаційних технологій було у персональних комп'ютерах, пов'язаних поза межами кордонів серверами і пошуковими машинами, які і створили врешті Інтернет.

Навіть сьогодні деякі французи надають перевагу Мінітелю у порівнянні з Інтернетом. Існує навіть Facebook група, яка закликає "повернутись до Мінітель". Люди похилого віку, як от 80-літня Клодетт, кажуть, що вони відчують спустошення, якщо втратять свої маленькі термінали. "Я користуюсь їм кілька разів на тиждень, щоб переглянути мої рахунки", каже вона. "У мене є маленький столик з моїм Мінітелєм, мій телефон і автовідповідач. Що ще мені потрібно?".

Жерар Нейре три роки агітував за збереження Мінітель. "Ви не отримували безліч безкорисної інформації, яку Ви зазвичай отримуєте зараз з Інтернет", казав він. "Ви не ризикували підхопити віруси, або стати жертвою шахрайства. Він був чудовим винаходом.".

Тим не менше, але настав день, коли останній з екранів Мінітеля згас на завжди...

* Тут використані матеріали, опубліковані Independent, присвячені завершенню 30-річної епохи Мінітель.